Растворцев лонгрідить за український шрифт. Частина 1

<Друкований текст читайте в журналі Telegraph>

Будній день шрифтовика на фрилансі. Попередні проєкти здав, наступні ще брифують. Неквапно кручу вусики П’єрові Безьє, час від часу відволікаючись на фб-стрічку.

Сьогодні річниця Батуринської трагедії. Дивився онлайн-конференцію про цю подію, проводять паралелі Батурин — Голодомор — теперішня агресія РФ.

• Вчора слухав Портнікова і Ілларіонова. Один каже, перемир’я в Карабасі — це посилення РФ, інший — початок кінця.

Новий рекорд: 11 тис інфікованих за добу.

Говорімо коректно: некоректно вживати «рекорд» щодо високих темпів захворюваності.

• Национальная электронная библиотека.

Образцы шрифтов типографии и словолитни Императорской академии наук, 1870. Читать.

О! Прикольно! В одному шрифті частина букв з контрастом, частина — ні. Як в Єрмілові курильщика . (Все ніяк не дороблю цей шрифт. :(( )
Кси дуже красива. І О — квадратна! Чи то може Омега? Треба буде розібратись. Но то, як руки дойдуть. Але хороший референс.
File > Save Us > [!! FONTS !!] > DR Ukrainka > Examples.

Що ще тут є цікавого?

С. 6. Факт замены кастовых, клерикальных, архаичных алфавитов — алфавитом латинизированным… является блестящей… многомиллионных масс Советского Союза… предопределяет направление развития национальной формы. // С. 10. Под влиянием этих успехов латинизованный алфавит приняли дружественные нам республики — Монгольская и Тувинская. // С. 211. Популяризировать наши достижения в области национального просвещения, алфавитного строительства — дело необходимое и вполне своевременное… «Латинизация — орудие ленинской национальной политики».

1933-й рік. В Україні смерть і голод. Тува ще не в складі СРСР, московська маріонетка на кшталт теперішньої Ордли. Народам Союзу предписано перейти на латинку. // Той же Азербайджан за 20-те століття три рази змінив писемність (арабська > латинська > кирилічна > латинська). Це не рахуючи правочок алфавіту. А от вірменам і грузинам пощастило більше: заміна архаїчного і клерикального алфавіту не відбулася. Та й українці лишились з кирилицею, а були ж плани латинізації. Мабуть, війна зкорегувала підхід воїнствующих атеїстів до релігії. І нерозстріляних служителів культа взяли на государеву службу.

С. 126. Прочія мыши, которымъ, повидимому, дано значение въ процесіи представительницъ разныхъ племенъ, провинцій и сословій отмечены собственными и вымышленными именами: однѣ с Рязани, съ Дону, Новгородскія, Сибирскія, Вятскія, Олонецкія, Корельскія, другія, Чухонскія, Нѣмецкія, Охтенскія, Коломенскія (въ С.-Петербургѣ Татарскія).

С. 125. Даже одно изъ употребительных прежде орудій наказанія и пытки были кошки, какими назывались плети съ железными крючками на концахъ: онѣ подобно кошачьимъ лапамъ, царапали и терзали спину при тѣлесномъ наказании…

С. 131. Изъ всего етого заключить можно, что описанная нами картинка выпущена въ свѣтъ… неранѣе начала, или половины XVIII вѣка… Выставленныя обстоятельства времени и мѣста, характеры главнаго и второстепенныхъ лицъ намекаютъ на истинное событіе, которое можно относить и на особу Петра Великаго.

Лубок «Мыши кота погребают», Москва, XVIII ст.

“Котъ казанской, а умъ астраханской, разум сибирской”. “Мышь мышей везетъ а провозу не беретъ”. “Мышка сидитъ на передишке”. “Мышь веселая в валынку играетъ песни напеваетъ кота проклинаетъ”.

Цікавий шрифт лубка: стара кирилиця під впливом новоприйнятих речовин гражданського шрифта. Примітно, що на момент преставлення Кітті ката українців нема в переліку підлеглих Казанського і всея Киси. Между-мыше-собойчик, так сказать.

  • Вікіпедія. Батуринська трагедія. // Страта колесуванням, яка застосовувалась до козаків і мешканців Батурина. Гравюра часів Петра І. Колесува́ння — поширений в Античності і Середньовіччя вид смертної кари… У Росії стало регулярно застосовуватися за Петра I. Спосіб виконання. Засудженому залізним ломом або колесом ламали всі великі кістки тіла, потім його прив’язували до великого колеса, і встановлювали колесо на жердину. Засуджений опинявся горілиць, дивлячись на небо, і помирав від шоку і зневоднення, часто досить довго. Страждання вмираючого погіршували птахи, що його клювали. Іноді замість колеса використовували просто дерев’яну раму або хрест з колод…

Від похмурих думок відволік месенджер: друзі з «Телеграфу» готують видання про шрифти, треба відповісти на підготовлені питання. Пообіцяли вносити мінімальні редакторські правки в авторський стиль. Приємно!).

Ок. Покурив. Придумав креативний заголовок: «М’ясо, кості, роги, копита». Одягнувсь відповідно, запиляв світлиноньку. (Заголовок потім переінакшив на попроще. А світлиноньку вже лишив як є.))

— Чи вважаєте ви, що в українського шрифтового дизайну є свій «почерк»? Як він сформувався?

— Український шрифтовий дизайн має ознаки українськості. Мав би мати, принаймні. Сформувався під впливом внутрішньоукраїнських і зовнішніх факторів.

Більш розгорнуто? Ооооок)).

🇺🇦 Давно колись жили собі дід і баба 👴🏻👵🏻. Точніше, так: жили-були собі діди́ ді́дів й баби́ бабі́в. А до того — їх предки 👩‍❤️‍👨. Ну шо там: ростили дітей 👶, обробляли землю 🌱🌾, пасли ягнята за селом 🐑, ловили коропи, різали утята, рвали поросяті, 🐟🦆🐖 , ліпили горшки , торгували 🛒💰, ходили на ви ⚔️, підтримували вогінь 🔥. Мед-пиво пили 🍯🍺, почерк був неровний 🍆.

Написи Кам’яної Могили.
Київський лист з дохристиянським написом. Київ, Х ст.

Зійшло красне сонечко і Володимир (☀️ 1 ₴) заключив е-фективний шлюб з візантійською царівною. Але для цього прийшлось прийнять грецьку віру. А слідом й вся Русь прийняла християнство і попутно грецьку писемність, яку прилаштували для своєї мови. Його син Ярослав (📘 2 ₴) — Мудрий не дарма: написав книжку «Руська правда». Ну, може, не сам писав, а скористався голосовим набором чи послугами писаря.

Як би там не було, але можна зауважити, що почерк українського шрифтового дизайну став розбірливішим та охайнішим, наближеним до візантійського (грецького) канону. Чи то пак уставу.

Реймське Євангеліє. Ймовірно Київ, XI ст.
Остромирово Євангеліє. Ймовірно Київ, 1056–1057.

🇨🇳 В цей час на другому кінці світу китайськ(-і вчоні в Ухані — закреслено) -ий винахідник Бі Шен експериментує з друком набірними (рухомими) шрифтами.

Ага. Видали 👸 Анну заміж у Францію. Та взяла книжки-виделки і поїхала вчителювать 🍴📖 . Вроді все більш-менш, кінець епохи бідності. Аж гульк: 🌲 из Залесья, из-за гор показал мужик топор, но не просто показал. Ми_же_братья унадились на руські землі. ⛳ І почали чинить грабіж і терор. Неприємно. Русини таки оговталися, мобілізувались і на чолі з Ольгердом спільно з литвинами ⚔️ дали в рило мишебратьям, відтіснили за поребрик, в Орду. Але зморились.

Увсташи, перейшли з уставу на півустав. Виводити палочки попендикулярно стало уже запарочно, шрифт став більш динамічний.

Грамота Вітовта, Острог, 1427
Апостол Івана Федоро́вича. Львів, 1574

Подвижний китайський вірус друку подвижними літерами проника в Європу, мутує. 🇩🇪 Гутенберг вдосконалює технологію, і вже за 20 років відкривається друкарня на українських теренах, у Львові 🇺🇦. (До речі, це за пів століття до Скорини і за 100+ до Федоро́вича.)

🇹🇷 А в цей час турки беруть Константинополь. Християни Другого Риму виходять з зони комфорту і, схопивши лонгборди і готівку, їдуть до родичів у Перший Рим.

🇮🇹 Приймаючій стороні — підйомчик: в кав’ярнях, ресторанах, готелях — биток, граф’я-таксисти і княгині прибиральниці.

Та італійський чобіт не резиновий: Зоя Палеологиня чекиниться на болотній площі, пользуясь случаєм, ⛳ Москва оголошує себе Третім Римом. С’ужений Зої раніше працював керівником податкової поліції Московської області Золотоординської Федерації, а тепер — після стояння на Угрі та неоголошеної гібридної війни з ВКЛГосподарь всея Руси”. ⛳

Колумб закурює сигару, Мона Ліза загадково посміхається 🚬🙂. В Європі — Відродження. 🇮🇹 Модні видавничі доми Італії згадують античні часи, на подіумі книговидання середньовічна готика (шрифти з заломами) заміщується антиквою (шрифтами з засічками). Трендом сезону стають курсивні форми букв — італіки (курсиви. Початково для компактності, а потім для виділення у тексті). От і зараз (перепрошую за нерівний почерк), слова з нажимом я видялію курсивом.

Смотрицький 🔎 переглянув граматику і, зрозумівши, що звук є, а букви нема, впровадив Ґ. Гуси довго ґелґотали, ґаві спати не давали, її з’їли тії ґ** (перепрошую, клясика українського шрифтотесту звучить вже не зовсім толерантно)).

Граматика Мелетія Смотрицького. Єв’є, 1619

Я якось шукав пристойні скани Граматики. Але не знайшов сторінки з українською абеткою (і буквою Ґ). Підозрюю, вирвали, мишебратья, ⛳пользуясь случаєм )). А титульну сторінку не догледіли: Грамматіки Славенския правилное CvнтаҐма.

Євро-бачення і євро-читання: шрифти набувають європейських антиквенних форм, розвивається скоропис.

Реєстр Війська Запорозького. Чигирин, 1649
Конституція Пилипа Орлика. Тягиня (Бендери), 1710

Рейдер на грейдері віджав у Хмельницького (🍺 5 ₴) Суботів (5 ₴, реверс), що призвело до ⚔️ Визвольної війни з Польщею. Складений договір не вартував того паперу, на якому був написаний. Але вже хмільний син Хмельницького ратифікує (Минские соглашения закреслено)Переяславську угоду. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало :(( .

Мазепа (🎯10 ₴) хотів виправити ситуацію, але фатально промазав :((((( . Русь на віки́ була окупована мишебратьями. Пользуясь случаєм, ⛳ Московія перейменувалась в Російську Імперію.

Тільки оце (на теплого Олексія) несторіан (“старообрядців”) вогнем і мечем перехрестили в руську віру. А вже на Петра (без Павла) церкву знову реформують. Главою церкви, відповідно до Духовного регламенту, став сам Петро І)).

Відтак нові хазяї завзято прийнялися демонтувати демаркаційну лінію поребрика. Козацькі вольності усікли, людей покріпачили. З Русі (а відтепер так званої Мало-росії ) в Московію (раніше — улус Золотої Орди, а відтепер — Велико-росія) були вивезені книжки, літописи, документи. ⛳ Написали сочинениеИсторія государства Российскаго”, пруфи відредагували або знищили. Автохнонні фіно-угри Московії вивчили церковну (болгарську) мову і пользуясь случаєм, ⛳ стали братами-слов’янами.

Українська мова, прямий нащадок мови давньої Русі, ⛳ пользуясь случаем, стала юго-западным наречием русскаго языка. Книгодрукування в Україні заборонили. Як і що писать — тепер потрібно було звіряти з московськими методичками. То ж і шрифтовий почерк був відповідний.

Енеїда Котляревського. Санкт-Петербург, 1798
Кобзар Шевченка. Санкт-Петербург, 1840
Рукопис Шевченка. Санкт-Петербург, 1850-ті

Як видно зі сканів, навіть назнаковіший і найпотужніший копірайтер бренду Україна Тарас Шевченко (✂️100 ₴) в силу обставин строчив російським транслітом.

🇯🇵 Побідобісна войнушка з Японією обернулася самозатопленням гордого “Варяга” . Програш у цій спецоперації спричинив економічну і політичну кризу, а Перша Світова прикінчила імперію. Щоправда, ненадовго. 🇺🇦 Але короткий просвіток свободи дали можливість Георгію Нарбуту ( 🔱 100 ₴ ,1918) творче переосмислити усе попереднє українське графічне й шрифтове надбання, розставити акценти й виокремити українську візуальну ідентичність. Звісно, окрім самого Нарбута була ціла плеяда однодумців і послідовників (в тому числі уже і я )), але фундамент, місію і візію, так сказать, сформував саме він.

100 гривень Георгія Нарбута. Київ, 1918

Український шрифт загалом живиться зі славних та вольних княжих і козацьких джерел.

Ага. Потім прийшли чекісти-комуністи. Пользуясь случаем,великороси перейменувалися в русских (в так званого старшого брата українців). Подальшу людоїдську сутність Тюрми Народів алегорично ілюструє пре-амбула до цього тексту. Та й отето амбула, якщо зекстраполювати і а результат звести в ступінь.

Наразі оце спостерігаємо ситуацію чергового лицемірного перелицювання. Тепер Кремль транслює інтенцію, що росіяни і українці — це один народ. Слідкуйте за руками: в 2014 — «братский», а в 2020 — вже «один и тот же».

Будучи відмінними ментально, історично, релігійно, традиційно, генетично і антопрологічно в кінці кінців, фіно-угорці ототожнюють себе з українцями. Точніше, українців із собою. Вже не сусідній, не братній, не слов’янський, а один і той самий народ.

Для чого це робиться? Для того щоб один народ жив у одній країні, в одному стойлі. В некотором царстве, в некотором государстве.
Пользуясь случаем…

🇺🇦 Риба шукає, де глибше, людина — де краще. Український шрифт загалом живиться зі славних та вольних княжих і козацьких джерел. Ну й похідни́ми самостійницьми притоками: Розстріляне відродження, УПА, діяспора, Відлига, Рух, Майдан.

* * *

— То які ознаки українського шрифту?

— Ознаки українського шрифту: м’ясо, кості, роги, копита.

Кості — це графеми, скелет літери. Українські графеми ближчі до грецьких прототипів і козацьких зразків, аніж так звані нейтральні форми.

М’ясо — штрихи, те, що і як росте на костях. Крім основного (товстого) і допоміжного (тонкого) штрихів, притаманних західній шрифтовій традиції, українські шрифти часто мають штрихи середньої товщини. Високий контраст (велика різниця товщин основних і допоміжних штрихів) — також один з впізнаваних українських шрифтових особливостей. Слідування логіці пера: в звитяжні часи писали пером, воно формувало силует букви.

Копита — засічки, в те що, обута буква, потовщення на кінцях/кінцівках штрихів. Стереотипно українському шрифтові часто притаманні асиметричні засічки. Гротески ходять босі.

Роги — декоративні елементи, вони не для рідібіліті (швидкого зчитування), а для красотіліті. Розчерки, шабельки, петельки, щогли, намистини, зе́рня, титли. А також тунелі, штанги, підкати, біні. У природі основна функція красивих рогів — зваблювать самочок. Ну або інших ребят (тримаєм же ж актуальну повістку)). У міфології — символ достатку. Нормальна тема, коротше.

В моїй інтерпретації українські шрифти виглядають якось так:

Шрифти Дмитра Растворцева: DR Narbutorum, DR Kruk, DR Ukrainka, NAMU, KyivType, e-Ukraine.

Оце недавно мав справу з виданням Заґмайстера і Волш «Краса». Ага, так там вони топлять за красотітілі. (Якщо нема пророка в своїй вітчизні, може хоть Запад нам поможет розібратись з пороками?)).

***

13–28 листопада 2020

Дмитро Растворцев,
🇺🇦 Вільна Україна

***

Частина 2

* * *

Повний текст шукайте в друкованому номері журнала «Телеграф». Мабіть, вже після свят. Слідкуйте за анонсами.